|
Ви мною не хворієте. Нехай. І радісно, що хвора я не вами. І що ніколи куля ця – Земля – Не пропливе під нашими ногами. Подобається те, що я смішна Розкута і не граюся словами. І червоніти не дано мені Злегка стискнувшись з вами рукавами. Подобається й те, що при мені Ви іншу обіймаєте спокійно. Не скажете, що в пеклі буду я За те горіти, що не вас цілую. Мій ніжний, моє ім’я не знайшли Щоби промовити його, як інші, всує. Подобається навіть, в церкві що Над нами не почую: алілуя! Хоч вдячна вам. Ви любите мене Не знаючи про це, а я все ж знаю. Я вдячна вам за спокій мій нічний, За зустрічі, що майже їх немає, За наші не-гуляння під луною, За сонце, що світило не над нами. За те, що ви хворієте не мною, За те, що хвора я, на жаль, не вами...
|