|
Я в захваті, що ваш кумир не я, Я в захваті, що не хворію вами. І, що ніколи матінка Земля, Не попливе під нашими ногами. Я в захваті, що я смішна й проста, Розкута, що не граюсь я словами, Не червонію, й не стулю вуста, Торкнувшись випадково рукавами. Я в захваті, що вільно при мені Ви ніжно приголубите другую, І не дасте в пекельному вогні Згоріть за те, що я не вас цілую. Я в захваті, що ви моє ім’я Вночі та вдень не згадуєте всує... Що у церковній тиші ви та я Ніколи не почуєм: «Алілуйя!» Я посилаю вам уклін низький За те, що з ним ви у таємній змові! За спокій мій, збережений нічний, За зустрічі вночі, що випадкові. За наші не гуляння при зірках, За сонце, що не зійде вже над нами, Що мною не хворієте ніяк, За те, що хвора я, нажаль, не вами!
|