Не самозванка – вдома в себе я,
І не служниця – крихт не вимагаю.
Я – твій спочинок і любов твоя,
Твій сьомий день і сьоме небо Раю.

Там, на Землі, не мала і одеж,
Лиш тягарів дістала над усе я.
– Коханий мій! – Невже не впізнаєш?
Я – ластівка твоя – Психея!
Ольга Кирилова?