Не самозванка – вдома в себе я, І не служниця – крихт не вимагаю. Я – твій спочинок і любов твоя, Твій сьомий день і сьоме небо Раю. Там, на Землі, не мала і одеж, Лиш тягарів дістала над усе я. – Коханий мій! – Невже не впізнаєш? Я – ластівка твоя – Психея!
|