Не самозванка – господиня я.
І не служниця – крихт мені не треба.
Я твій притулок, я жага твоя,
Твій сьомий день і сьоме твоє небо.

Там, на землі, заради п’ятака
На шию понавішувано жорна...
Коханий, чи тобі я не така?
Це ж я, твоя Психея неповторна!
Валерія Богуславська?