|
Моїм віршам, поезіям всім раннім, Що і не знала я, що я – поет Зривавшимся, мов бризки із фонтану, Мов іскри від ракет, Що вкралися, немов чорти уперті В святилище, де сон та фіміам, Віршам, які від юності до смерті Не прочитати вам! – Розкиданним в пилюці магазинній (Де їх не взяв ніхто хоча би раз) Моїм віршам, як дорогезним винам, Ще прийде власний час!
|