|
Вдивляюсь в люстра каламуть, Вікно прочинене. Гадаю: звідки ваша путь І де спочинете. Я бачу: щогли і човни, І вас у сутичках. Он потяг кличе вас... Лани В тужливих сутінках. Там гайвороння не збудіть, В туман вгрузаючи. Нехай же вам щастить. Ідіть світ за очі.
|