|
Біла гидота лежить під вікном. Я маю собі шапку й шкарпетки з вовни. Мені всюди недобре і пиво в облом. Як мені збутися цієї журби за вами, Сонячні дні? Зимно в руки і ноги, і немає де сісти. Ця доба мені схожа на нестерпну ніч. І так хочеться в теплу ванну залізти, Мабуть, це мене збавить цієї журби за вами, Сонячні дні. Я напнутий зимою, я хворію і сплю. Мені часом здається, що зима назавжди. Ще так довго до літа, а я ледве терплю, Але, мабуть, ця пісня позбавить мене журби за вами, Сонячні дні.
|