Я сиджу і дивлюся в інше небо на чужому даху,
І не бачу взагалі знайомих зірок.
Я блукав по всіх дорогах, не знайшовши шляху,
Повернувся – розшукати самий перший свій крок.

Якщо є в кишені пачка цигарок,
Мабуть, все не так погано у найближчу добу.
І здіймається у небо літак до сріблястих зірок,
Починаючи з тяжінням землі свою боротьбу.

І ніхто не брав вину на себе без вина,
І долоні теж ніхто не бажав попекти,
І тоді поступово почалася війна.
Винуватий в цьому я, винуватий і ти.

Якщо є в кишені пачка сірників,
Не чекати довго нам на війну і вогонь.
І питання – дочекаються мами синів?
І чи вдасться сивину прибрати зі скронь?
Ладамир Сережень2020