|
Збудував собі храм я в пустині, Повиводив на всхід вівтарі, Зготував жертву божій святині, Ставники запалив на зорі. Я молився, щоб пишне світило Оживило простори пусті, Храм промінням своїм озарило, Розігнало геть хмари густі. По черзі дні минають за днями, Погасають мої ставники, Течуть літа, а тьма все над нами, Ясний ранок не йде здалеки.
|