|
Тисячоліття – то не старість, Ми – гой єси! Адже не втома нам дісталась Ще від Русі, Де так співали й мед кружляли, Де «йшли на ви», Де мудрість добру так збирали Її волхви. Допоки змінювали скіфи Обличчя риси, Плекала давні таємниці Свята кирилиця. Не балалайки й краєвиди, Не хлібний квас – Могутні дзвони «аз» та «віди» Рятують нас. Не втрать слова від батька й діда, Що б не було, Вивчай, школяр: «Аз, буки, віди», Глаголь добро!
|