|
Моя кохана, нині вихідний, Тож сну дозволь подовжитись навмисно, Ще доки невгамовне наше місто Прокльони шле завії продувній. Не вислуховуй злобні голоси, Нехай зима за вікнами долдонить, А ти, натільний хрест узяв в долоні, Хоча би півгодини ще поспи. Полинових очей не відкривай, Не залишай казкової дороги, Нехай з’їдять твої єдинороги Із теплих рук чарівний коровай. Дай відсурмити ноти сурмачу, Дай відчайдуху впоратись з драконом... А я в цей час яєчню ще й з беконом Підсмажу. І чайок закип’ячу.
|