|
Перо сиротливо замре на папері, І рамкою траур обійме газети. Тіла в саркофагах лишив біосфері, На зоряне небо відходять поети. Комусь в атмосфері, як порох, згорати, А хтось полетить, як яскрава комета... З землею прощаючись опіком втрати, До Ліри сузір’я відходять поети. Як спалах надно́вої, мить підірвавши, Створивши в житті епопеї нові і Немеркнучим зі́ркам народження давши, Відходять поети... А музи вдовіють...
|