Ой, дзвіночки-квіточки́, Гарні, степовії, Що ви дивитесь такі, Темно-голубії?! Та, гол.вками між трав Як вам не хитати, Під веселим вітрицем Як – не сумувати?! Кінь несе мене лихий Степом і ярами, Він вас топче без жалю, Б’є вас копитами! Ой, дзвіночки-квіточки, Гарні, степовії, Не кляніть мене за це, Темно-голубії! Я б радий був, аби вік Не губить вас, квіти, Та не слухає вузди Рух несамовитий. Я лечу, немов стріла, Тільки пил злітає, Кінь несе мене баский, А куди – не знаю! Ой, дзвіночки-квіточкй, Гарні, степовії, Що ви дивитесь, такі, Темно-голубії?! Та, голіьками між трав Як вам не хитати, Під веселим вітрецем Як – не сумувати?!
|