|
Зізнаюсь тобі делікатно, Як запах дерев я люблю! Ліщини листву ароматну Я в тіні тобі настелю. Я там, у підніжжя аулу Шовковиці грона нарву, Коню же і бурому мулу Дамо у поживу траву. Ти тут, у фонтану, приляжеш, Того, що у спеку засох, Мені посміхнешся і скажеш, Як гарно зі мною удвох.
|