|
Згадай, моя Маріє, Наш старовинний дім. Жили щасливі мрії В самотнім домі тім. Безмовні скрізь алеї, Старий, заглухлий сад, В високій галереї Портретів довгий ряд. Згадай, моя Маріє, Далекий тихий дзвін. Щодня, як звечоріє, З села несеться він. За садом берег чистий, Плин річки, солов’ї, На ниві золотистій Волошки степові. І день, як без надії Ми поруч шли сумні. Згадай, моя Маріє, Давно минулі дні.
|