1Хочеш вийти у майори – у конторі не служи, а як служиш, то про шпори да́рма тугу не тужи. 2Щоб не стати геть збіднілим, пильно витрати рахуй; руки – добре, мий із милом, а на ноги – не марнуй. 3Стій на смерть у вартім спорі, у дрібницях – знижку дай; напинайсь чимдуж в запорі, а проносу не тримай. 4На штани собі в їдальні ляпнувши з виделки жир, не скидай їх у вітальні, а іди на задній двір. 5А якщо невільним звуком підведе когось живіт, всупереч усім наукам не вигукуй: «Довгих літ!» 6Будь люб’язним на обіді, борщ хвали та деруни, і зухвало у сусіди вату з вуха не тягни. 7Підзапавши на сусідку, не бери її на змор й для сумісного ужитку не хапай її прибор. 8І коли ураз від столу по потребі ти ідеш, сповіщати дам довкола про оце – не треба теж. 9Як сусіду по клозету зробиться недобре вкрай, ти скоріш йому газету із новинами віддай... 10Вивчи родичок начальства й розважати їх приходь, та грайливість до зухвальства все ж ніколи не доводь: 11не прохай у тещі шмату для обтирки шкарбанів, й бабку не питай завзято, скільки в неї є зубів; 12згадуй стриєн іменини, проводжай кузин вночі, та під пахви без причини часто їх не лоскочи; 13з невістками будь у зладі, та пристойність не втрачай й робаків на променаді Їм за комір не впускай; 14дочок за кущі секретно не тягни, бодай на сміх, і з племінниць нешляхетно силоміць не рви панчіх; 15без невчасної бравади всіх своячок привітай, й годувальниці принади в немовлят не відбивай. 16Словом, дівами не гребуй, розважай та весели, без нагальної потреби не показуй їм тили. 17На вакаціях в помісті Їх зведи на скотний двір, – для тієї лиш користі, щоб розвити кругозір; 18тільки там – вгамуй гординю й не жартуй натощака: щоб навчити їх доїнню, не підсовуй їм бика. 19І було би не до ладу палець совати в кулак із резоном, що шараду мають розгадати так... 20Взагалі, пильнуй манеру й ме́жі жартів; далі – цить, як годиться офіцеру і як служба нам велить. 21Коли раптом твій начальник щойно поховав дочку, розкажи йому повчальну алегорію яку; 22та дивись, роби це вміло, щоб не впало на язик, що у тебе теж кобила переставилась торік; 23чи про те, що наші втрати неминучі, вір – не вір, й буде тільки бевзь ридати та вбиватися надмір. 24Бо якщо гаряча вдача у начальника, чи сум – зганить він тебе добряче й прожене, усім на глум. 25Розкидати перла свиням – нерозсудливо таки: вслід за ратаєм сумлінним ходять жадібні граки.1
1 Цитата з вірша А.Фета «Перша борозна» (1854).
|