|
Якось раз дворучний кашник в гай з виделкою пішов; наштовхнулись на мурашник, й та – збісилася немов! Стала, бавлячись, штрикати той мурашник так і сяк, і мурашки бідні з хати розповзлися від атак. Кашник ласий на потіху: руки в бо́ки впер якось – й надривається від сміху: «Ісполаті!1 Аксіо́с!2 Всіх здолав хоробрий рос!3» Тут у нього впала кришка, а в мурашок – вже задишка; кленучи весь білий світ, наповзли йому в живіт. Ма́буть, час кричати пробі: зборисько комах в утробі! Ухопившись за боки, він пустився напрямки. Годі! Буде знати кашник, як вдиратися в мурашник! А не лізь, як той гультяй, у всілякі закапелки, пильно друзів добирай й не вподібнюйсь до виделки!
1 Ісполаті (грец. Εις πολλά έτη – «Многая літа») – цитата зі співу в кінці церковних відправ.
2 А́ксіос (грец. ἄξιος – «гідний») – виголошення у церкві при рукопокладенні у новий сан. 3 Цитата із неофіційного російського гі́мну «Гром победы, раздавайся...» (О.Козловський – Г.Державін, 1791).
|