|
«Докторе! При всій шанобі, – якось ляпнув паламар, – від крутих яєць в утробі з часом робиться янтар!» Скептик лікар, друг клістиру, буркнув: «Ач, який мудрець!» – і в досаду члену кліру проковтнув п’ятсот яєць. Горе! Б’є дячок у дзвони, тягне дроги пара шкап: через фронду й закидони вмер безбожник ескулап. Від могили попідручки розійшлися всі живі, а у причту після учти бродить хміль у голові. «Не минуло й днини, пробі, – все торочив паламар, – як у доктора в утробі утворивсь таки янтар!»
|