|
Можливо, не вві сні, а наяву Знов відчайдушно з поїзда зійду я І в чистім полі в трави упаду, І заридаю, й землю поцілую. Звичайно ж, хоч на Місяць, ти правий, До чорта в зуби хоч, але не ближче. Чим я сильніш люблю країну ту, Тим більше ту державу ненави́джу.
|