|
Ти сподобалась більш, ніж собака, Та собаку я більше люблю, – Поділяти ти звикла з усяким І дорогу, і душу свою. Я і пес, – ми суворі й здорові, Не даруємо волі – візьми. Він стеріг мої сни колискові, Я його захищу між людьми. Скільки рук ти стискала, стрічавши, Та приходиш ти з ласкою знов. Як же, ніжно тебе обійнявши, Не віддячить йому за любов?
|