|
Ми розучились старцям давать, Вдихати моря аромат солоний, Стрічать зорю і в рундуках куплять За мідне сміття золото лимонів. Пливуть до нас випадком кораблі, І рейки вантажі несуть по звичці, Перелічіть людей ції землі – І скільки мертвих встане в перекличці. Забудем все, одне лиш збережем: В роботі ніж тупий одкинем дзвінко, Але цим чорним, зламаним ножем Безсмертні ми розрізали сторінки.
|