|
Є майстра знаменитого картина, На ній, на глядача йдучи, ростуть Бійці. Ген площа старовинна. Вони замруть на Першому посту. Ще не звучать курантів передзвони. Ці кроки чутно в селах і містах. Морозець грає на зірках червоних І на солдатських молодих щоках. Яка відповідальність забриніла У строгих поглядах, щокрок крута Наповнює їх урочисто сила, Незнана і велична простота. Уперше постовим на Красній площі! Тож серцем відчуває той, хто йде, Що це Вітчизна, мудра й найдорожча, Сюди, як сина рідного, веде. Віднині забувати вже не гоже: Батькам на зміну, їхнім дням, ночам, Ці юнаки постануть на сторожі Країни Рад і ленінських начал.
|