Раз в Лахорі на прийомі,
Де покликали нас в дім,
Стали раптом ми знайомі
Із істориком одним.

Все ми швидко зрозуміли,
Хоч відразу й не збагнеш, –
Дами ходять тут у білих
І в червоних штанях теж.

І спитав мене він прямо –
Ми знайомі стали враз:
Як вам та здається дама,
Що спинила зір на нас?

Я поглянув, стис цигарку
І спитав його однак:
В синій шапочці з поярку
І в зеленій шубці, так?

Чемний пан в сюртучній парі
Зблід, неначе од вина:
Як в зеленій шубці? В сарі1
У червоному вона...

– Ви не гнівайтесь, – одначе
Пояснить прийшлось мені:
– Я в зеленій шубці бачу,
А в червонім сарі – ні!

І сказав тоді між нами
В панталонах білих пан:
Чарами і чаклунами
Славиться наш Пакистан.

Та цього, даю вам слово,
Я чаклунством не назву –
Це в Лахорі в нас раптово
Ви побачили Москву!
1 Сарі – жіночий одяг.
Кость Дрок?