Раз в Лахорі на прийомі, Де покликали нас в дім, Стали раптом ми знайомі Із істориком одним. Все ми швидко зрозуміли, Хоч відразу й не збагнеш, – Дами ходять тут у білих І в червоних штанях теж. І спитав мене він прямо – Ми знайомі стали враз: Як вам та здається дама, Що спинила зір на нас? Я поглянув, стис цигарку І спитав його однак: В синій шапочці з поярку І в зеленій шубці, так? Чемний пан в сюртучній парі Зблід, неначе од вина: Як в зеленій шубці? В сарі1 У червоному вона... – Ви не гнівайтесь, – одначе Пояснить прийшлось мені: – Я в зеленій шубці бачу, А в червонім сарі – ні! І сказав тоді між нами В панталонах білих пан: Чарами і чаклунами Славиться наш Пакистан. Та цього, даю вам слово, Я чаклунством не назву – Це в Лахорі в нас раптово Ви побачили Москву!
1 Сарі – жіночий одяг.
|