|
Суміш ця із вогнів і гримлячої лави, Із розплесканих вулиць, споруд, верховіть, Синє небо, де тільки планетам і плавать В чорні ночі, коли ти не спиш мимохіть, Гук базарів гучних у смеркаючу пору, Шепітливого листя таємна імла... Ти повинна пройти хоч би раз по Лахору!.. Ти сказала: «Пройду» – і пройшла.
|