|
Джамруде! В глиняній різьбі Ти встав із мли, Але в переказах собі Не жди хвали, Бо знає кожен старожил І тут, і там, Що не народу ти служив – Його катам. Не раз ти бачив грізні дні, Чув шабель дзвін, Не раз співалися пісні Про твій загин. Життя твого – ганебна путь, Який в ній лад! Отак лиш зрадники живуть У крові зрад. Ішли на битву гір сини, Ти ж – не поміг. Та мелють, знай, часу млини – Не спиниш їх! Дарма, Джамруде, навалив Ти купи брил. Оті млини веселих днів Зітруть їх в пил! Не схоче люд згадать ніде Твій чорний прах В той день, коли зоря зійде У цих краях. Джамруде, згинеш у ганьбі Ти назавжди. Хвали в переказах собі Не жди, не жди!
1 Форт Джамруд – стародавня фортеця біля самого входу до Хайберської ущелини. Англійці укріплювали її проти прикордонних гірських племен.
|