|
Щоб відтворити звук китайських слів, Зробити це лиш музикою можна – Нехай би в ній струм сталі клекотів, І тигр нявчав, і грав потік тривожний. Це все в промові Го Мо-жо було. В ній дихала ясної правди сила, І кожне серце, груди і чоло Вона, неначе злива, освіжила. Усім відкрився радісний Китай І голос переможного Китаю. «Чудово як! – гукнув індус. – А гай!» Мою схопивши руку, він гукає. Побачив я: цвіло о тій порі Його лице усмішкою такою, Немов воно у сяєві зорі, Немов він над пісенною рікою. Чудово як! А гай! Вогні, вогні... Із мли встає його індійське місто, Він бачить Ганг, і сходить вдалині Над Індією сонце променисте.
|