|
В ім’я найкращих радощів у світі Зійшлися ми з усіх земних країв. На цей конгрес прийшли з квітками діти, Як вісники весняних світлих днів. Там, за стіною, встало місто слави, А тут летіли голуби на склі, І дівчинка маленька із Варшави Серед квіток стояла на столі. Буває так: вся складність пролітає, Мов звуки найпростішого рядка; І я побачив: на плечі Китаю Лежить дитяти ніжного рука. Вдивляється веселими очами Воно, немов у зал цей, у життя. Ми ніби чуєм нашими серцями Все те, про що й не мовило дитя. Імення всі злились в одному слові Анелею чи Ядзею назвать! І всі світи в.цім погляді чудовім, І всі дороги перед ним лежать. І в чарах сяючих у цій годині Не просто душ дитячих торжество: Усе майбутнє в образі дитини Стоїть і просить захистить його.
|