Я мусив був загинуть в цьому домі.
Я йшов до нього ранок, день, всю ніч.
Я мріяв так про дах і про солому,
Щоб там заснути, щоб думки всі пріч.

А він стояв на спаленій полянці –
Мене чекав той невеличкий дім.
Я запізнивсь, він вибухнув уранці –
І всі загибли, що спинились в нім.

Нащо вони мене опередили?
Я також мерз, так само жив в огні;
Ми спільними дорогами ходили,
А дім оцей не віддали мені.
Микола Терещенко?