|
Крутою стежкою пройдись, В ліси Таврарські підіймись, Поглянь у неоглядну, вись І ти у синяву пірнеш, Що розлилася безбереж. Я пронесу крізь літ глибінь Долин Сванетських чисту синь. Цій синяві, такій ясній, Я уклонявся сам не свій. Так перед нею станьте й ви, Ще й скиньте шапку з голови..
|