|
Лише сплесне плотва в ріці, Розбудять листя вітерці, Здається, дальній голос твій Дзвенить у млі нічній. І листя тонше в цій порі, Сухіший жмут гвоздик, Смугляві стали вечори, Смуглявіші від щік. І тьма ввійшла в ночей кільце, Як у дрімучий ліс, Мов затулив мені лице Знайомий морок кіс.
|