|
Радісний, святковий, біснуватий, З марсіянським поривом творить, Бачу я, що небо небагате, Та про землю варто говорить. Варто стати з нею ще ріднішим, Знову глину замісить огнем, Кожне побажання найпростіше Освятити неповторним днем. Так живу, а як стомлюся жити, І запроситься душа в траву, І осліпши буде зір дивитись, Адвокатів я рудих позву. Знайдуть хай в законах трибуналів Ті параграфи і ті літа, Що в земній дорозі розтоптала Днів моїх розгуляна орда.
|