В обличчя нам війнула спека півдня.
В Москві сніжок летів навстріч мені
П’ять днів тому. А ось за Равалпінді
Червоні пагорби замріли вдалині.

Вони червоні справді неймовірно,
Їх сповнено химерностей таких!..
А ми проїдемо, і тільки згодом вирне
В уяві згадка мимохідь про них.

Ми цим чудес природи не образим,
Про перевал складу я краще спів.
Той перевал не бачив я ні разу,
Про нього нам горянин розповів.

Він десь на Гіндукуші непривітнім –
Тур1 з каменів позначив висоту,
І кожен подорожній в час досвітній
Додати має камінь у той тур

На знак подяки, що досяг мети він...
...Йшов караван, ревла пурга, мов звір.
Сніг по коліна, і мороз злостивий.
Ніхто грізнішими не пам’ятав тих гір.

І говорили горці: – Сніг і вітер –
Це певний знак великої біди! –
Керван-баші халатом пальці витер,
Розправив жмут рудої бороди.

І, їсти кинувши, всі горці наслухали
Його повільних і поважних слів:
– Каміння сніг закрив, це знак печалі,
Про неї нині сніг нам розповів.

Нам звістку здалека передавали
Через Вахан, Рошан, через Памір.
Вона прийшла на наші перевали –
Великого вождя навіки згаснув зір!

На півночі вмер Ленін у Мескеві,
Крізь гори тьми народи він провів
І поколінням радісний, Жовтневий
Шлях визначив до світлих, щасних днів.

Він для людей умножив мудрість світу, –
Тож, звідси ідучи крізь буревій,
Хай кожний покладе сюди, у піраміду,
На спомин Леніну окремий камінь свій.

...Ідуть роки. В скелястій, темній рамі
Киплять сніги й холонуть в зимнім сні,
І кожний мандрівник кладе свій камінь
На перевалі, в дикій стороні.

І в мене є бажання нездійсненне,
А може, і здійснити пощастить,
Щоб побувать судилося й для мене
На перевалі цьому хоч на мить.

Ось розповідь, яку я чув на Інді
І віршем тут переказав для вас,
Червоні ж пагорби за Равалпінді
Згадаємо колись, у інший час.
1 Тур – піраміда з каменів, яку укладають на вершинах гір або на важких перевалах.
Володимир Ковалевський?