Всі щогли в хисткому світінні,
Снастей павутиння легке.
Трабакули1 кидають тіні
На біле каміння міське.

Сидять партизани в кафані2,
Розказано все вже сповна.
Вино постаріло в чеканні,
Тінь щогли дійшла до вікна.

Життя починається знову.
Прийшовши з кают і печер,
На білім камінні ясному
Співають рибачки тепер.

Співають про мужність і братство,
А місяць пливе крадькома
Над пишним навкольним багатством, –
Та тільки містечка нема.

Його розбомбили катюги...
І сумно, і страшно йому.
І тіні трабакул від туги
Хитаються в срібнім диму.
1 Трабакула – рибацька шхуна.
2 Кафана – тип місцевого кафе.
Степан Литвин?