|
В долонях гір, розколотих Тим ломом часу-темряви, Мов яблуко із золота, Красує тут Вірменія. Всі ікла війн і полум’я Підрубано навкруг. Під прапором оновлення Проходить полем плуг. Поклявшись Араратом І Арагацом повним, Вона назвала братом Роботи день невтомний. І лісом Діліжаном, І Зангезура міддю, І Дзорагеса валом Владає день блакитний. Ген Азія ще в ліності, В нас зміна – в кожнім племені. Форпостом працьовитості Красує тут Вірменія.
|