|
Я люблю вас, Я люблю вас, Ольго, як одна душа поета тільки здатна, Душа, чутлива, мов струна! Завжди і скрізь – одне бажання, Одне уперте поривання, Одна надія і печаль! Я отрок був, – хлопчак рум’яний, Сердечних мук іще не знав, Я був товариш полум’яний Твоїх розваг, – твоїх забав! На волі, в затінку дуброви, Був твій наперсник на розмови, Ах! Я люблю тебе, Я люблю тебе, як одна душа поета тільки здатна, Ти – одне моє кохання, Ти – одне моє бажання, Ти – і радість, і страждання! Я люблю тебе, я люблю тебе, І вже ніде, – нічим, ані слізьми розлук, Ні відстанню шляхів, ані снігами – зим Не остуджу – душі, зігрітої чуттів твоїх теплом! Я люблю тебе!.. Я люблю тебе!
|