|
У Павки руки мерзли. До рейок прикипали. Здавалось, в землю мертву Костиль стальний вбивав він. Сорочка крижаніла, Та йшли вперед состави – Вела їх мужня сила Корчагінського сплаву. Знов кличуть далі сині, Байкал, тайга і шахти Дівчат безстрашних І хлопців сильних – Корчагінців на вахти! Дивись, на кожнім кроці Із мужності і сталі Планети комсомольців Ясніють магістралі. Корчагінського сплаву Летять електровози Туди, де пісня й слава. Туди, де праця й розум. Знов кличуть далі сині, Байкал, тайга і шахти Дівчат безстрашних І хлопців сильних – Корчагінців на вахти! Було снігів по пояс, Та вже пройшло піввіку. Як рушив перший поїзд В тайгу крізь гори й ріки. А юнь веде невтомно В майбутнє магістралі: Корчагінська платформа – Це й старт в космічні далі. Знов кличуть далі сині, Байкал, тайга і шахти Дівчат безстрашних І хлопців сильних – Корчагінців на вахти!
|