|
Тільки в пісні зостануться Строгі будні тайги, Срібні рейки і станції, І по пояс сніги. Стріне далеч тривогою Невідомих вітрів, Лиш не буде тайгового Диму наших кострів. Нашим дням будуть заздрити, Як чаруючим снам. Комсомольці в двохтисячнім Будуть заздрити нам. Хлопці в космос літатимуть, – Не вкісну глушину. Юнь ясна підкорятиме Нових днів цілину.
|