|
Ось і літо втекло, Наче і не бувало. Ще жаріє тепло, Тільки цього замало. Все, що збутись могло, Як листок п’ятипалий, Просто в руки лягло, Тільки цього замало. Задарма ані зло, Ні добро не пропало, Все вогнями цвіло, Тільки цього замало. І життя під крилом Берегло й рятувало, І щастило було, Тільки цього замало. Листя не обпекло, Віття не обламало, День – як вимите скло, Тільки цього замало.
|