|
Ось і літо пішло, Наче і не бувало. На осонні тепло. Тільки цього замало. Все, що збутись могло, Наче лист п’ятипалий, Прямо в руки лягло, Тільки цього так мало. Надаремно ні зло, Ні добро не пропало, – Світлим жаром було, Тільки цього замало. Животворне крило Берегло і спасало, Мені справді везло. Тільки цього так мало. Листя не обпекло, Гілки не поламало... День умито, як скло, Тільки цього замало.
|