|
Ви пам’ятаєте, акація цвіла... І солов’ї співали ошаліло. І ви прийшли, вас не чекала я, Ви пішли, та я не пожаліла... Скільки зим пронеслось, скільки літ, Та від вас я не маю привіту... Ах, чому, я сказала вам «ні»? Ах, чому, та акація без цвіту?.. Здавалось, моя правда то була. Та з вами щось ми недоговорили.. На жаль, що ті зворушливі слова, Напевно, ви комусь вже повторили... Скільки зим пронеслось, скільки літ, Та від вас я не маю привіту... Ах, чому, я сказала вам «ні»? Ах, чому та акація без цвіту... Ви пам’ятаєте, акація цвіла... І все, неначе, в стародавнім стилі? Ви пам’ятаєте, вас не чекала я? Не пригадаєте? Так солодко помстились!.. Стільки зим пронеслось, стільки літ, А від вас знов не маю привіту... Ах, чому, я сказала вам «ні»? Ах, чому та акація без цвіту...
|