|
Каховко, Каховко! Пора величава! Розпечена куля лети! Іркутськ і Каховка, Орел і Варшава – Етапи шляху до мети. Гриміли атаки, горіли оселі, Строчив кулемет край села... Крізь полум’я дівчина в сірій шинелі Каховкою рідною йшла. Під сонцем гарячим і ніччю сліпою Пройшли наші мужні ряди. Ми мирнії люди, та наш бронепоїзд Стоїть під парами завжди. Пригадуєш, друже, як ми воювали, Як вабили грози й бої? Крізь дим і вогонь посміхались бувало, Нам очі блакитні її. Згадаймо ж про юність свою соколину І вип’єм за наші діла, За нашу Каховку, за рідну Вкраїну, Де дівчина наша жила. Під сонцем гарячим і ніччю сліпою Пройшли наші мужні ряди. Ми мирнії люди, та наш бронепоїзд Стоїть під парами завжди.
|