|
В боротьбі та тривозі нас тримав у дорозі бойовий вісімнадцятий рік. Ми збирались не довго, від Кубані до Волги розливався наш кінний потік. Серед спеки та пилу із Будьонним ходили ми учвал на великі діла. По курганах горбатих й річкових перекатах голосна наша слава пройшла. На Дону1 і в Замості2 у землі тліють кості, над кістьми – килими василькі́в... Взнали білі поляки й атамани всілякі гостроту кінармійських клинків. І якщо знову ві́йни вразять край наш спокійний заливним кулеметним дощем – ми маршрутом знайомим за любимим наркомом наших коней у бій поведем! 1 20 січня 1920 року Перша кінна армія Будьонного, пішовши в лобову атаку на позиції Білої армії через замерзлий Дон в районі Батайська, потрапила під шквальний вогонь артилерії і фланговий удар кавалерії, в результаті чого була змушена відступити, кидаючи кулемети та гармати (так звана Батайсько-Маницька битва). 2 В кінці серпня 1920 року в Замості відбувся бій Першої кінної армії Будьонного (понад 16 000 шабель) проти стрілецького полку і трьох бронепотягів польської армії та стрілецької дивізії УНР. Армія Будьонного не змогла зламати опір захисників міста (яких було менше 4 000 чоловік), зазнала значних втрат і відступила.
|