Шелестять за вікном весняні дерева, Тільки холоду вірш мій здолати не зміг. І рядками встають на папері слова, Що півроку я в серці ревниво беріг. Був обов’язку вірний я в мріях своїх. Розкажу, як шуміла тайга у вітрах, Як крізь сніг по гранітних увалах крутих Йшли полки по гарячих ворожих слідах. Є і радість, і сум, і утома в бою, Дим похідних огнів бачу я, як раніш. Друг відчує цю щиру пісню мою І людей полюбить міцніш.
|