Шелестять за вікном весняні дерева,
Тільки холоду вірш мій здолати не зміг.
І рядками встають на папері слова,
Що півроку я в серці ревниво беріг.

Був обов’язку вірний я в мріях своїх.
Розкажу, як шуміла тайга у вітрах,
Як крізь сніг по гранітних увалах крутих
Йшли полки по гарячих ворожих слідах.

Є і радість, і сум, і утома в бою,
Дим похідних огнів бачу я, як раніш.
Друг відчує цю щиру пісню мою
І людей полюбить міцніш.
Володимир Сосюра?