|
Ти ж на плечі клади мені руки, В очі глянь, як і завжди було. Коли б знала ти, скільки муки Моє серце в ці дні прийняло! Мав не раз в бою смертні я стрічі: Як вогонь спалахне – й не мигни! Гіркі риси у нас на обличчі Залишаться як знаки війни. Якщо навіть і в полк, і в роту Прийде мир у відрадний час, – Не так скоро діждем повороту В рівновазі кожного з нас. Хай ракету змінить зірниця Й прийде зелень в окоп, життя, – А солдату все буде сниться Рев мотора й бомби виття. Все ж я вірю – війна мине. І над спаленими полями Знову тиша, убита нами, До нас прийде, – й життя повійне.
|