|
Я у полі чи не травкою була! – Чи я в полі – не зеленою росла! А мене, травиночку, – скосили, Ще й на сонці в полі посушили! Ой ти, горе моє, горенько! Знати – така вже моя доленька! Чи я в лузі – не калиною росла! Чи я в лузі – не червоною була! Ой, мене ж, калиноньку, – зламали, Та на джгутики – пов’язали! Ой ти, горе моє, горенько! Знати – така вже моя доленька! Я у тата – чи не донькою була! Чи у рідної – не квіткою зросла! Взяли мене, бідненьку, – забрали Та з немилим, зі старим – обвінчали! Ой ти, горе моє, горенько! Знати – така вже моя доленька!
|