|
Ось моя хатина, Ось моє село. Знову цілу гору Снігу намело. Ось я мчу на санках. Раптом на бік – бух! І з гори кочуся, Аж забило дух. І дружки до мене Збіглися тоді – Почали сміятись Отакій біді. Все лице і руки Викачані в сніг. В мене справді лихо, А хлоп’ятам – сміх!
|