|
Від садочка тіні Пали по землі; Пронеслись над лісом З зиком журавлі. Вітер перевійний Ходить в череті, Дзвоник далеченько Плаче в самоті. Де ти, друже, де ти: Середи нетяг Ніч тебе пристигла, З торбою потяг? Хай тобі про брата Думонька майне, – Надвечір тихенько Спогадай мене! Занудивсь я тяжко, – Ні душі нема: Горе нерозважне Та тужба сама!
|