|
Над широким степом Рябець вихром в’ється; Ластівочка бідна Моторошно б’ється. Тріпається з ляку, Враз омліла наче, Пір’ячком біленьким Шиєчки маняче. То метнеться вгору На зразочок стрілки, То закружить дрібно – Добачай лиш тільки. Не втекти бідасі, Скоро зрадить сила: Бистре око в рябця І міцніші крила. Приберуть сердешну Пазури хижацькі; Вдарить разом – зімнуть Змахи скорохвацькі. Близько рябець, ближче; Ще одна хвилина – Згарба хижак люто, Пропаде пташина. Ластівочко-серце! Чи не дать покою?.. Вмить навів рушницю Звиклою рукою. Глухо степ озвався По всьому околу, – І степовий злодій Гепнувся додолу.
|