У повітрі тихне
Марний колот дня;
Шумну землю з неба
Миром осіня.
Так чого ж пак тільки
В серденьку тому
Не стихає горе,
Скоєне йому?
Так чого ж пак тяжко
У грудях пече?
Дай зітхнути, боже:
Страшно боляче!
Павло Грабовський
1894
