|
Хоч ми навік кайданами прикуті Незримо до нетлінних берегів, Але пробігти маємо і в путах Те коло, що окреслили боги́. Всі, хто на вищий розум згідні й волю, Чужу своєю волею творіть, Бо під личиною страждань і болю Скрізь полум’я божественне горить.
|